Σημειώσεις δρακενα

Вот, блин, и вроде не бухаешь с вечера...
... а приснится ж блин такое: вторжение инопланетян и борьба с ними в рядах повстанцев...
поеду-ка я на работу.
Может там нальют и я вечером буду вторгаться к кому нибудь =)

Ах да, кто ещё не видел, я тут нашла замечательное сообщество по хенд - мейду master_klass
Там подаются всеможные мастер-классы по всяким рукодельным штукам. Достаточно подробно разъясняется что куда и как...
пазитифф....

Снобизм, высокомерие и зазнайство в человеке не могут оправдываться количеством знаний, умений и его организационными способностями...
...если человек по своей сути мудак, то иногда стоит трезво на это смотреть, а не бросаться грудью на амбразуру в защиту... хотя с другой стороны таких людей просто порою терпят, потому что не к кому больше обратиться или самим лень чего-либо добиваться, организовывать, добывать знания.
Либо же у людей настолько занижена самоооценка или комплексы, что они готовы терпеть и мириться с таким человеком.
Либо же "предмет терпимости" умеет поставить себя так, что бы "нужные" ему люди "обожали" его настолько, насколько в "своём слепом обожании и вере" в несокрушимую дружбу и любоффь они всегда защищали его настолько, что бы другим менее ценным товарищам по цеху/работе/коллективу/партии:) или вообще стороннему наблюдателю было неповадно открывать рот с замечанием, что уже говорит о здравой критике.
Нет, всё таки власть и мимолётных успех некоторых людей портит. И чем из большей грязи человек поднимается, тем более он поддаётся маразму во вседозволенности и высокомерии по отношению к другим людям.

Стаття з газети "Молодь України":

КАТЕРИНА БІЛОКУР: "МОЯ ВЕЛИКА ЛЮБОВ"

Шось зовсім я закинула свої дилетанські рефлексії про прочитане мною з суч.укр.літ... тре якось виправлятись...
Отож повернуся до Поваляєвої, а то патякала помісяць присвячений їй і затихло....
продовжую...





А от прьот мене Поваляєва і усьо тут… дехто мені казав шо вона пише брєд і отой потік свідомості, який друкують, непотрібен… хмм… а чого ж тоді її книжки- особливо "Ексгумацію міста" та "Замість крові" розкуповують та перевидають? Та й загалом усе наше життя це брєд, то як можна в брєдовому житті не читати брєдові книжки? Або ще гірше-розумні…

Это не поросятки...
Но вот такой милый водяной змей, то бищь морской дракончик...




В последнее время очень полюбила вышивать вот такие примитивне картинки :)
От них что ли больше позитива получается.

Что-то последнее время рядом всегда находится, кто-то более предприимчивый, шустрый и хитрый... То ли я здаю позиции, то ли период такой в жизни, что бы я поднабралась опыта, сталкиваясь с подобным... кризисссс, блин...
и вроде бы понятно, но всё равно обидно...
эхх... не в то я время родилась... мне бы в такое место и время, где всё таки есть ещё справедливость существует и деньги не всё решают...
Пы.Сы.
"Не читайте на ночь советских газет" (с) Профессор Преображенский
от себя добавлю, что вообще надо перестать читать газеты...
И вообще эту страну и её людей, которые ноют о том как херово жить, но при этом не хотят делать ничег изменит только гражданская война :)

Ещё один мой поросёнок...

Нарешті вибралась сьогодні на виставку "Книжковий світ"
...
Незважаючи на обмаль коштів, я придбала декільки чудових книжок одна з яких "Генеалогія української щляхти".
Проте...
...проте виставка мене дуууже розчарувала... По перше кількістю приймавших участь- шось їх було аж занадто мало. І до речі, як раз вони зовсім мене не вразили. Стенди та їхні нішки якісь бідні та напівпусті.
Особливо вразив стенд "Кальварії". Чудово всім відомо, скільки цікавих книжок видала "Кальварія" і який асортимент у цьому видавництві. Та невже можна було з таким асортиментом зробити такий жалюгідний виставочний центр. Більш того я побачила декілька книжок з наліпкою цінником з "Книжкового супермаркета".
Можливо я не так розумію принципи організації книжкових виставок, можливо там виставляють тільки найновіше з виданого. Можливо й так, проте якщо так робити, то станди будуть справляти враження, що це якесь неприбуткове виробництво. Коли я підходжу, до стенду, то в мене повинні очі розбігатися, і я повинна хтіти купити все без вагань...
А ше деякі видавництва в прямому сенсі слова жлобилися давати свої прайси або домовитись щоби вони висилали поштою. І це тоді коли я представлялася ким я є і для чого потрібні книжки. Дехто мотивувавцетим, що їх прайси для магазинів. Вибачте, а що ж тоді робити бібліотекам? І знову до речі стикаюсь з тим, що багато хто скептично ставиться до віку та посади, яку я займаю. Невже для того щоб тобі вирили хто ти та серйохно спримали треба мати двосантиметрові окуляри та дещо пом"ятий і страшненький вигляд сорокарічної тітки...
Та годі вже про погане...
НЕ все так було погано... Мені сподобалось харківське видавництво "Сага". По перше це був чи не єдиний виставковий стенд, де було багацько видань, які видавницвто не полінилося викласти в майже повному обсязі. Мене дуже зацікавило видання "Летопись войны 1914-1917гг.Вып.1-132".Шикарне репринтне багатоілюстроване видання. Та ще декілька видань з історії кулінарії кінця XIX-початку XX ст.
Також сподобався стенд видавництва "София".Багатенько цікавих книжечок, особливо "Богиня в каждой женщине", на яку я завжди не вистачило грошей. Але чомусь нажаль вони не видають багато чудових книжок російською мовою, було б непагано дещо видавати й рідною...
А особистою трагедією вважаю те, що мені не вистачило якихось 70 гривень на дууууже гарну книжечку видавництва "Мikko" іспанського автора та художника ілюстрацій Сируело "Книга Дракона"
Шикарна книга, для такого рудого дракончика як я ;). Проте гроші вже скінчились, а плакати було вже пізно... Тому зі стискаючимся від серцем я пішлі від стенду пообіцявши собі, що ця книга буде неодмінно придбана незабаром та поповнить мою драконячу колекцію :)
А ось ТУТ сайт його робіт та книжечок. А ше ОТУТ з торенту можна скачати роботи цього чудового драконячого художника.
Загалом книги "Книга дракона" та "Феи и драконы" це достойне придбання для справжніх драконів та дракономанів, адже там не тільки багато ілюстрацій, а й багато цікавого та непоганого тексту навідміну від тих же самих "Драконів". Просто остання книга це подарункове видання, а це не просто подаункове, а ще й інформативне...
Коротше кажучи, з виставки я пішла дещо засмучена та розчарована...
...проте з надією на краще :)

З тижневого моніторінгу- стаття про прекрасне ;)

Копытом по кризису


Аще була цікава стаття "Вершники на березі Світязя" в газеті "Голос України" від 3 листопада,проте нажаль вивісити її не можу, бо на сайті цієї газети зазаначено, що цю статтю можуть преглядати тільки ті, хто є пержплатниками сайту, нажаль :(

Жизнь всё-таки удивительная штука...
И самое интересное жизнь проживать- это не по дороге идти, совсем нет... я это вчера вдруг осознала... это не прямая, не линия, не корридор, когда мы с лёгкостью заркываем дверь и оставляем прошлое за закрытыми дверями и идём только вперёд, опять же таки оставив всё позади. Отнюдь нет. Жизнь-это спираль которая движется вперёд, но с витками. Каждый новый виток- это что-то новое, но при этом новом витке где-нибудь и когда-нибудь ты столкнёшься с чем-то прошлым из прошлых витков. Нельзя с уверенностью сказать ,что некогда случившаяся ситуация, не повторится с тобой опять, нельзя клясться, что единожды вычеркнув человека из жизни тебе не прийдёться с ним столнуться лоб в лоб или пытаться его простить и вновь впустить в жизнь... Всё повторяется, просто твоя реакция или решение на то или иное новое-старое уже другая... Поступить также как и раньше, впустить, простить- возможно да, а возможно и нет- это будет повторятся, либо до того момента, что ты, махнув рукой на собственные препирания, впускаешь и прощаешь или же то впускаешь, то вновь ссоришься, либо вообще просто живёшь бок о бок смирившись и принимая то, что есть что-то рядом или кто-то рядом, как данное судьбой...
все повторяется, всё возвращается, но при этом всё меняется и всё проходит...
Боль и обиды притупляются и остаётся либо равнодушие, либо презрение. К всепрощению ещё нужно прийти и ему ещё нужно научиться...

Эта массовая итерия по поводу гриппа несказано забаляет...
Забавляют девочки и мальчики, которые насунули на носики все свои шарфики и воротники свитеров, наивно полагая, что это защита от гриппа... ребятам просто не хватает ещё таблички- "я поросёнок и просто истеричка"... прости господи, но такое невежество меня поражает: это что же шарфик защищает лучше чем медицинская одноразовая маска?
Никто не призывает ложить хер на эпидемию и бегать голяка и обниматься со всеми сомнительными сопливыми личностями, но неужели ни у кого не хватает внимательности и логики.
Накануне эпидемии неоднократно поднимался вопрос о поднятии цен на медикаменты, но так и не подняли, т.к. одобрения у народа не вызвало бы, и все бы перешли на так сказать традиционные методы лечения- травки, цитринки, чесночки- цыбульки и т.п. Поэтому надо было обязательно всё раздуть до "надзвичайного стану" и "эпідеміологічної загрози", что вызвало массовую истерию народа, который так привык только о плохом говорить во время кризиса, но уже надоело говорить о самом кризисе.. Народ с радостью заглотив наживку: есть у нашего народа такая "положительная" черта постоянно изображать жертву и панику и поговорить об этом... Посему народ доведённый таким чудесным образом до паники будет покупать лекарства по любым ценам. Можно спокойно поднимать цены, вести бизнес... А если вспомнить, что на кону ещё и выборы... (не я понимаю шо может я тоже бред гоню, но эта массовая истерия, где скоро дефицитом станут не только лекарства, а и цитрины-чеснок-лук и эти пацаватые разговоры в транспорте только на одну тему...)

Вобщем, опасность есть, но можно умереть и от осложнения от гриппа, даже не свинячьего... Панику панацеей ещё никто не объявлял...

Вот такой теперь поросёнок живёт в моей кладовке поделок...






P.S. Ну, вы теперь поняли, что меня накрыла волна всяких дурацких вышивок/поделок с поросятами и хомяками...

Друзья, а не кто мне не хочет составить компанию в это воскресение?
Собираюсь сходить на тематическую эукскурсию от Интересного Киева Рыбальский остров

Прогулка обещает быть интересной. Это действительно любопытный объект со своей историей, несмотря на промышленное назначение и состояние ныне. Более того в недалёком времени он перестанет существовать и вновь станет частью искалеченного дорогими застройками Города... Хочу успеть всё заснять и запомнить кусочек ещё не совсем искалеченного места в этом городе.
Кто со мной? :)

Катаржина Острозька






Острозька Гальшка Іллівна

Спустя полторы недели я всё же решила написать, то как как ваш покорный, но абсолютно безалаберный и балбесистый хомосёнок съездил на "Терру Героику"...

Поскольку все и так знают что я эмоциональное существо, правда не лишённое остатков хоть какого-то проблеска трезвого сознания и интеллекта, предупреждаю, я не писатель посему отчёт вышел обрывочный и какой-то сумбурный...

( Сначала нытьё про костюм. Что-типа бестолкового вступления... )


( Некое бестолковое подобие отчёта )

Авторы фото Яся  и Даэнира. Девочки прошу прощения, что так нагло упёрла ваши фотографии себе в отчёт ( если что уберу ;)

продолжаемс
Вот тут тоже есть несколько фото с нами;)

picasaweb.google.ru/timurid.d/TerraHeroica2009#

lana-svitankova.livejournal.com/164952.html

http://only-negation.livejournal.com/179880.html

photo.unian.net/ukr/themes/14757
(тут только Витенька, но зато как норжкой, ножкой!;)

часть1
http://www.kamyanets-podilsky.com/terra.aspx?Day=1&Type=2&Page=0
часть2
http://www.kamyanets-podilsky.com/terra.aspx?Day=2&Type=2&Page=60

http://info.kp.km.ua/component/option,com_fireboard/Itemid,69/func,view/id,12095/catid,5/limit,20/limitstart,100/lang,uk/#12050

А здесь наши семнадцативечные европейские красавицы: Лютик , Даэнира , Катя и Ильhttp://info.kp.km.ua/component/option,com_fireboard/Itemid,69/func,view/id,12095/catid,5/limit,20/limitstart,60/lang,uk/

А по этой ссылке тусовка "Ventro del Tempo" и нас любимых ;)
http://info.kp.km.ua/component/option,com_fireboard/Itemid,69/func,view/id,12095/catid,5/limit,20/limitstart,120/lang,uk/

Ну что же... начнёмс...
Пока вы там на танцах я сюда выложу немного того, что нашла в интернете.

Вот отчёт kamienczanka
первого
второго и
третьего дней фестиваля

Непонятно правда почему Ромчика в голубом костюме записали в 16 век... О_0

21 сентября...
Что имеем?
Мабон, День Сварога, Осенины, Рождество Пресвятой Богородицы...
Вышел «Хоббит, или Туда и обратно» Дж. Р. Р. Толкина в 1937...
Совнарком Украины ввёл обязательное обучение украинского языка в школах в 1920 году...
Международный день мира...
Родились Стивен Кинг, Ольга Арефьева
и короче куча всякого занимательного, что выдаёт интрнет по запросу на эту дату...

А что в действительности?
Как-то странно и подурацки прошла эта четверть века... То ли потому что четверть века назад был понедельник и как поётся там в знаменитой песне, либо просто...
...просто вот такая жизнь- не плохая и не идеальная, как любят многие придумать себе и жить в ней... и опять совершается ошибка за ошибкой и наступление на одни и те же грабли... когда же я поумнею и перестану быть наивной...

...сегодня год...
Помним...

Хто ше не читав кину сюди.

Мотрона Чаплинська

Ганна Сомко




Ганна Золотарівна

Підсіла на Поваляєву. Тож наступний місяць буду ізлівать свій читатєльскій брєд тікі про прочитане з Поваляєвої...

 

 

( Мої брєдні... )

Це ж треба! дуже здивувалась днями побачивши на Петрівці перевидання цієї книги! Здивувлась та зарділа так, шо навіть аж шось там ворухнулось. Це ж моя улюблена книга з дитинства. о яу я в захваті розглядала ті малюнки. Як вони мене зачаровували свєю магією водночас казкового і такого буденного життя. Залюбки я й вчила ті віршики на тлі малюнків. Дійсно гарна річ первірена часом.
Днями до речі бачила репортаж про Тамару Коломієць. Чудова жінка. Нажаль лише зараз, якшо я не помиляюсь її помітили та вручили премію Лесі Українки. Але дісно класна річ! Для мене то була справжян маленька дитяча біблія.
І досістоїть на полиці майже не ушкоджена- уявляєте наскільки я любила цю книгу, що навіть непошкодила її, хоча завичай шкодила де тільки можна і чому тільки можна...
не знаю чи проживуть стільки абабагаламагині книги, а от ця вже довела своє преміальне місце...

Странно, но я всегда почему-то не любила лето.. вообще... и никогда не ездила на юга и дурацкие южные курорты- не люблю их тоже.. всегда тянуло в Карпаты... и если бы представилась возможность вместо турций и египтов выбрала бы Прагу или вообще куда-то севернее...
Удивительно и это говорю я, чьи предки южных кровей...
И я наконец-то дождалась осени. Самое любимое время года, когда каштаны как кусочки тёмного сердолика проглядывають сквозь золотую оправу листвы, когда туман и пасмурный осенний день дарит грусть, а филолетовые закаты почему-то так сжимают сердце и хочется плакать; когда морозным днём ты греешь руки на горячем стканчике с кофе, выдыхаешь пар и любуешься видом с Владимирской горки или просто гуляешь парком и... и просто грустишь, ностальгируешь и смахиваешь слёзы с глаз об утраченном...
 Да я определённо люблю эту то грустную, то несколько мрачную пору года...
...скорее бы уже...
...блукаючи Містом...

З анотації:
Помешкання в центрі мегаполісу, навчання в престижному виші, оман з багатієм- для провінціала то межа успішності, ніби опинитись у центрі раю! Заради цього можна поступитися принципами, сховати гордість, збрехати…
Але чи є в тому раю- у орендованому одязі, у шикарних офісах та автівках представницького класу- безгрішні душі? Бо тільки безгрішна душа зможе побачити двох вояків гетьмана Петра Дорошенка, які пробудилися черех 340 років, щоб відшукати РАЙ.Центр.
Чи можна досягти успіху, не зрадивши себе?
Люба впевнена, що так. Вона вчиться, працює в заможній родині і навіть змогла приборкати нахабну господиню.
Але несподівано перед дівчиною постає вибір — залишатися гордою і самотньою чи бути поруч з коханим хлопцем, мати якого — та сама жінка, в якої вона працювала... 

 

( Цікавий роман з деяким присмаком містики… )

З анотації:

Книгу Марини Соколян "Цурпалки" варто розцінювати початком цілком автономного й самобутнього творчого досвіду, який не покладається на домінуючі в 90-х роках знакові системи. Втім, окремої уваги заслуговує висока культура слова письменниці, що мотивується  - у першу чергу - доброю освітою.
 

Було справжнім задоволенням читати збірку невеличких оповідань Марини Соколян «Цурпалки».
 

( Усіляки літерки... )

 

Забирати звідси

Фанатам-докторхаусцам посвящается;)
Дутуктивное:) произведение, которое уже переведено и выложено на Альдебаране

Хью Лори "Торговец пушками"

Спасибо за наводку levetta

 

Ходили на Девятый округ

Ну да, это вам не "властелин колец"... но по-моему те кто говорят, что, мол, бюджет фильма себя вообще не оправдал не заметили одной детальки- фильм задумывался именно так как мы его видим, в виде а-ля документального расследования с вкраплениями того, что просходило на самом деле, то бишь сам фильм...
Собственно как для меня- мне он понравился, а понравился бы ещё больше, если бы его сделали более трагичным.. Ибо момент, когда герой Викуса Ван Дер Мерва возвращается что бы спасти жука- слишком пафосно для человека, да и вообще для человеческой психики... Да в жизни не поверю, когда идёт остчёт на секунды выживешь или нет, то не думаешь ни о благодарности, что тебя хотят вылечить- ты смело идёшь по головам даже тех, кто к тебе неплохо относился... такая уж человеческая сущность- так действовать в моменты выживания ( я уж умолчу об MNU и прочих людях)... так что если бы жучка бросили или если в другой момент жук не долетел к своему кораблю или сам корабль бы взорвался- было б трагичнее, без лишнего пафоса и т.д...

И знаете, чем больше я смотрю фантастику, тем больше убеждаюсь в том, что вообще-то по хорошему, человечество нельзя никуда пускать во вселенную. Вот пусть мы сидим себе и копошимся на этой планетке и слава богу... И если когда-нибудь к нам кто-то прилетит и грохнет всю нашу ничтожную планетку- это будет вполне нами заслужено и вселенная ничего не потеряет лишившись такого "ценного", по нашему мнению, жителя ;)

И сильно утрируя своё впечателение от фильма вывод: люди- гавно, жуки-клёвые :)

Если вдруг кто не знает или знает и хотел себе скачать :)


В сознании средневекового человека. Секс
Качать тут
пароль: www.tvshare.ru

З анотації:
Він: зациклений на своїй роботі інтроверт, якого покинула дружина. Понад усе цінує самотність, спокій, тишу. Не сприймає дитячого галасу, хатніх тварин і присутності сторонніх людей у своєму помешканні.
Він: закохується у давно знану дівчину і дуже скоро його життя змінюється, перевертається, перетворюється на... жах? веселий тарарам? гнітючу буденність?
Колись він вже не розумітиме, як можна було так існувати, як можна було не пережити таку історію, - настільки несподівану та банальну, що вона може трапитися з кожним. Або - не трапитися ніколи. 
( Набір букафф... )

«Сарабанда банди Сари» - 25 червня 2009 року була оголошена кращою української книжкою в номінації «белетристика» завдяки читацькому домінуванню та рішенню журі тижневика «Корреспондент», а також фіналіст премії "Книга року Бі-Бі-Сі-2008"

І щоб не загубилося...
От така книжечка:

Клиновецька З.
Страви й напитки на Україні
Київ-Львів 1913 р.
(репринтне видання 1991 року )

Качати звідси:
uploading.com/files/TOS3BECI/OCL.002.Stravy.i.napitki.djvu.html
або
sensor-1.ifolder.ru/13330934
або
hotfile.com/dl/9412548/49c6e7b/OCL.002.Stravy.i.napitki.djvu.html

Сторінок: 223
Формат: DJVU
Розмір: 12.50Mb

А от у "кроліка Сєні" досить симпатичні мілітарістичні передвиборчі наметики...
Я б собі залюбки таку цяцю поцупила...

Один з перших романів ще зовсім юного автора, в якому він з дивною для його віку сентиментальністю описує жорстокі забавки тінейджерів. Головний герой, що приїхав на канікули у маленьке західноукраїнське містечко, відверто розповідає історію стосунків, котрі привели до вбивства. Комплекси, страхи, сексуальні бажання, приховане і явне суперництво, музичні уподобання і стереотипи місцевої «моди» — усі мотиви, актуальні для світу підлітків, Дереш розгортає через аморальність, до якої ставиться без надмірної критики. Деякі з героїв «другого плану» у цьому романі стали повноцінними персонажами роману «Культ», а певні сюжетні «ходи» набули там цікавого розвитку.

( Читати далі... )

Є одна чудова художниця- Надія Старовойтова. Її жіночі образи в національному колориті дуже цікаві.
Дехто може закинуті, що дівчата занадто нагадують образи з коміксів, або мають зевропеєзовані обличчя... проте в жіночності та в легкому еротичному шармі тут дорікати нема сенсу...



"Гуцульска осінь"



"Полтавчанка"

( Подивитись далі )

Удивительно как люди решившие вымещать иногда своё высокомерие и злобность ( ну так безопаснее для своей тушки :) превращаются в "интернетных вонючек" ищущих любой повод чтобы излить свои фекалии :) И они не просто хотят это выснять в личке или привате, но в своей мелкой мании величия постоянно публично делают это
Все таки-нтернет все таки полезная груша для битья, чтобы выместить тут все свои комплексы, всякие тщеславности и мании величия...
Так забавно наблюдать за такими людьми =)

Нужно всё-таки поставить где-то себе галочку- в день зарплаты в книжный не ходить...
...плакал, наверное, мой костюм семнашной шляхты :(

P.S. Зато есть карточка скидки в "Книгарня Є", если что ;)

http://bomelf.livejournal.com/61143.html

Трапилась така статейка:

1. Дмитрієнко М. Ф. "ДИВНИЙ СВІТ ЧЕРВОНИХ КОРАЛІВ. ДОБРЕ НАМИСТО У СПАДЩИНУ"

Найвідоміший роман автора. Саме цей роман, написаний автором у 16-річному віці, набув незвично широкого розголосу в молодіжному середовищі й уже перекладений на кілька європейських мов. Всі події відбуваються у маленькому містечку серед Карпатських гір. Інтрига протистояння старого завгоспа коледжу та молодої пари «вчитель-учениця». Юрко Банзай і Дарця Борхес живуть звичайним життям, але відчувають дивну небезпеку. Вони знаходять можливість проникати уві сни Романа Корія, а він заводить їх до смертельної пастки. Побут, стосунки, сленг, страхи, ризиковані та смішні забавки тінейджерів, їх спроби будь-якою ціною проникнути «по той бік реальності»...

( Далі мої, навряд чи вдалі, роздуми про прочитане... )

Шо може бути гірше за мєнта?
-тіки його мєнтівська дружина ;)

 


( Смотреть и читать дальше... )

Зовсім випадково, але дуже влучно до рук меня потрапила книжечка...



З анотації:
«Кажи жінці правду, та не всю» — перше видання вибраних творів талановитої, але несправедливо забутої української письменниці кінця XIX — початку XX ст. Марусі Вольвачівни, яка правдиво показала життя пореформеного українського села. До книги увійшли поезії, оповідання, драматичні твори, її фольклорні записи та листування. Значна частина творів публікується вперше.
Книга розрахована на шанувальників красного письменства.

Марко Вовчок, Ольга кобилянська, Олена Пчілка, Леся Українка та ось ще і Маруся Вольвачівна...

 

( Дійсно несправедливо забута... )А скільки ще імен чекають? Скільки їх в безодні забуття?

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. Том 2: Українська культура XIII — першої половини XVII століть
В. Г. Балушок. Харчування: їжа, начиння, звичаї.

( Далі... )

 Етнографічні описи селян Київської губернії, переважно тих, які належать до Державних маєтностей, з історичними відомостями про традиції, пам’ятки й старожитності краю, з їхніми малюнками.
Складені доктором медицини Де ля Флізом, медико-хирургом Імператорської Московської медико-хірургічної академії, членом Імператорського академічного медичного Віленського та Київського товариств, дійсним членом комісії при Імператорському університеті Св. Володимира та ін., старшим лікарем Київських державних маєтностей, надвірним радником.
1854
Про їжу та напої 
( Далі... )

Іван крип"якевич "Побут. Глава 10: У хатах і палатах. Панський бенкет та українська кухня"
( Читати далі... )

Іван Крип'якевич "Побут. Глава 10: У хатах і палатах. Одяг "

( Читати далі.... )

Стаття з книги "ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. Том 2: Українська культура XIII — першої половини XVII століть"
( Прочитати... )

Декілька статей з того ж самого другого тому " Історія Української культури" варті уваги для наших майбутніх планів і взгалі ;)

1. Я. Д. Ісаєвич, О. Р. Федорів "Сімейний побут. Становище жінки"

2.Ю. П. Ясіновський Музика в другій половині XV — першій половині XVI ст.

3. Музика. Друга половина XVI — перша половина XVII ст.